Лукаш Пальковський створює цікаві фільми, беручи за основу реальні історії. Головними в його стрічках є не вигадані супергерої, а звичайні поляки, що у важкий момент наважилися піти проти системи, обставин чи власних слабкостей.
У стрічках польського режисера хірург працює всупереч байдужій комуністичній машині й буквально вириває пацієнтів із рук смерті, колишній наркозалежний проходить шлях від падіння до світового тріумфу в тріатлоні, офіцери не зрікаються своїх переконань попри тиск радянської репресивної системи. Лукаш Пальковський висвітлює історії впертої, болісної, але переможної боротьби.
Прем’єри фільмів режисера стають кіноподіями. Вони збирають повні зали та завойовують престижні нагороди.
Про польського режисера Лукаша Пальковського, дотичного до формування обличчя сучасного польського кінематографа, розповідаємо на warsaw-trend.eu. У цьому матеріалі дізнаєтеся про найвідоміші його роботи та людину, чия підтримка допомогла реалізувати творчий потенціал.
Шлях у світ кіномистецтва
Пальковський народився та виріс у Варшаві. Його шлях у кіно розпочався з навчання в престижній Національній кіношколі в Лодзі (PWSFTViT). Протягом 1999–2000 років Лукаш там здобував знання про:
- технічні аспекти знімального процесу;
- структуру аудіовізуальних проєктів;
- організацію роботи знімальної команди.
Згодом він продовжив освіту в Академії кіно й телебачення у Варшаві, де зосередився безпосередньо на режисурі. Там Пальковський почав формувати власний кінематографічний стиль, працювати з акторами, глибоко занурюватися в драматургію.
Початковий етап кар’єри Лукаша був тісно пов’язаний із телебаченням. Робота над серіалами та телевізійними проєктами стала для нього своєрідним полігоном, де він навчився працювати в стислі терміни та розуміти, що захоплює широку аудиторію. Ця телевізійна школа виявилась ідеальним підґрунтям для успішного дебюту в повнометражному кіно. Режисер прийшов у великий метр не як теоретик, а як досвідчений практик, що знав механіку створення аудіовізуальних творів.
Проте діяльність Пальковського не обмежилася роботою в режисерському кріслі. Лукаш також виступав співавтором сценаріїв та навіть з’являвся в кадрі як актор. Він зіграв роль у комедії режисера Мацея Пепшиці «Занози» (Drzazgi), що вийшла у 2008 році. Опинившись з іншого боку камери, Пальковський зміг краще зрозуміти психологію акторів. Цей досвід позитивно вплинув на його роботу як режисера.
Знакові кінороботи Лукаша Пальковського
Творчість Пальковського цінують за вміння перетворювати складні біографічні факти на динамічне та емоційне кіно. Він майстерно працює з жанром драми, додаючи їй рис, властивих гостросюжетним фільмам.
«Боги» (Bogowie, 2014)
Фільм «Боги» розповідає про життя та кар’єру Збігнєва Реліги, видатного кардіохірурга, який у 1980-х роках здійснив першу в Польщі успішну пересадку серця. Замість сухого життєпису Пальковський показав глядачам образ неперевершеного професіонала, який іде проти системи та релігійних упереджень. Реліга у фільмі — не святий ідол, а впертий, емоційний медик-новатор, що протистоїть застарілим радянським методам лікування.
Фільм здобув «Золотих левів» на фестивалі у Гдині, кілька престижних статуеток «Орли» та інші престижні нагороди. Він став одним із найкасовіших кінопроєктів у Польщі.
«Найкращий» (Najlepszy, 2017)
Якщо «Боги» — це фільм про перемогу над смертю, то «Найкращий» — про перемогу над собою. Стрічка розповідає історію Єжи Ґурського — колишнього наркозалежного, який став чемпіоном світу в подвійному тріатлоні (Double Ironman).
Пальковський не романтизував залежність, але й не займався моралізаторством. Він розказав про падіння та довгий шлях до успіху. Та режисер фокусується не лише на спортивних досягненнях, а на внутрішній боротьбі героя. Лукаш використав візуальні метафори, щоб показати проблеми минулого, які переслідували героя на шляху до самозцілення.
Стрічка «Найкращий» була визнана потужною мотиваційною драмою. Глядачі зазначали, що фільм тримає в напрузі до останньої хвилини.
«Резервація» (Rezerwat, 2007)
«Резервація» — дебютна повнометражна робота Лукаша Пальковського, знята у чорно-білій стилістиці. Фільм розповідає про молодого фотографа, який оселяється в Празі — сумнозвісному районі Варшави.
«Резервація» Пальковського — кіно про пошук краси там, де її зазвичай не помічають. Він з великою симпатією зобразив місцевих мешканців, поєднуючи драматичні моменти з тонкою іронією. Фільм отримав схвальні відгуки за щирість та точне відтворення атмосфери району Прага.
Серіал «Учитель» (Belfer, 2016)
Знявши серіал «Учитель», Пальковський на повну використав увесь свій телевізійний досвід та довів, що однаково вправно працює як з великим метром, так і з багатосерійними форматами. Похмурий детектив розповідає про вчителя, який приїжджає в маленьке містечко розслідувати вбивство учениці.
Фіналі кожної серії інтригує та залишає глядача в напруженому очікуванні продовження. Пальковському вдалося створити польський серіал, який за рівнем драматургії, атмосфери та продакшену не поступається скандинавським нуарам.
Співпраця з Пйотром Вожняком-Стараком, якій не судилося довго тривати
Лукаш Пальковський та відомий польський продюсер і засновник студії Watchout Studio Пйотр Вожняк-Старак були не лише друзями, а й потужним творчим тандемом, який суттєво вплинув на польський кінематограф. Їхня співпраця почалася з амбітного та ризикованого проєкту — «Боги». На той час ідея зняти байопік про кардіохірурга багатьом здавалася сумнівною з погляду комерційного успіху. Проте Вожняк-Старак як продюсер повірив у бачення Пальковського, надавши йому повну творчу свободу.
Кінорежисер неодноразово підкреслював у інтерв’ю, що Пйотр був для нього не просто людиною, яка давала гроші на реалізацію проєктів, а повноцінним творчим партнером.
Це був союз реформаторів, які прагнули зробити польське кіно зрозумілим кожному. Замість статичних кадрів вони запропонували глядачеві високу технічну якість та вивірену голлівудську драматургію. Їхньою візитівкою стали сюжети про неймовірну силу людського духу. Успіх фільмів «Боги» та «Найкращий» підтвердив, що їхня спільна стратегія була вірною.
Трагічна загибель Пйотра Вожняка-Старака у серпні 2019 року стала для Пальковського важким ударом. Режисер важко переживав втрату близького друга та однодумця.
В одному з інтерв’ю Пальковський зазначив, що Пйотр був тією людиною, яка мотивувала його виходити за межі власних можливостей.
Після смерті товариша Лукаш Пальковський продовжив підтримувати зв’язок із командою Watchout Studio, зберігаючи ті принципи роботи, які вони заклали разом із Вожняком-Стараком. Їхня дружба залишилася в історії польського кіно як приклад вдалої співпраці між режисером та продюсером, де особиста симпатія та спільні цінності трансформувались у велике мистецтво.
Творчість Лукаша Пальковського — це більше, ніж екранізація реальних подій. Це кінематограф про межу — між життям і смертю, падінням і відродженням, страхом і рішучістю. Кінорежисер знімає не про ідеалізованих героїв, а про звичайних людей, які в найважчий момент обирають боротьбу. Його фільми знаходять відгук у широкої аудиторії, бо вони чесні, емоційні та надихають не опускати руки в скрутні моменти.
