Він відомий режисер та сценарист документальних фільмів. Мова йде про польського культурного діяча Людвіка Перського. У цьому матеріалі на warsaw-trend.eu ми більш детально розповімо про його кар’єру.
Початок
Людвік Перський народився у 1912 році у Варшаві. Вже змалечку він проявляв неабиякий інтерес до мистецтва. Найбільше йому були до вподоби фільми, а саме їхнє виробництво.
Але перш ніж поринути у кінематограф, він спробував свої сили у бізнесі. У 1933 році Людвік закінчив бізнес-школу у Відні. Пробувши у цій галузі певний час, Перський зрозумів, що почувається не у своїй тарілці. Його серце прагнуло творити, а саме нові фільми для Польщі.
Діяльність
Напередодні Другої світової війни Людвіку вдалось приєднатись до варшавської групи кінематографістів. Саме там з 1933 по 1938 рік він працював асистентом режисера та оператором художніх фільмів. З початком Другої світової війни життя Варшави змінилось, зокрема і Перського. Він був розгублений і не знав, що робити далі, куди рухатись.
Коли СРСР окупувала східні території Польщі, Людвік та його колеги опинились в окупованому Львові. Саме там його застала Друга світова. Зібравшись з думками, Перський прийняв рішення не зупинятись і надалі розвиватись у кінематографі. У 1940 році варшавець влаштувався на роботу у Києво-Ашхабадську студію художніх фільмів, де протягом трьох років пропрацював асистентом режисера. У цьому місці також працював видатний український режисер Олександр Довженко.
В Київській студії Людвік багато чому навчився. До прикладу, він брав участь разом з оператором Станіславом Волем у постановці фільму “Богдан Хмельницький”. Також Перський допомагав під час підготовки виробництва фільму “Адам Міцкевич”. Брав участь у створенні кінострічки “Майданек – цвинтар Європи”.
Працюючи у тій сфері, яка була так до вподоби, Людвік все ж не забував про Другу світову війну та про рідну Варшаву. Він був одним з організаторів Кінофронту 1-ї дивізії імені Костюшка, а після війни — одним із організаторів кінематографії в Польській Народній Республіці.
За свої щоденні старання щодо розвитку кінематографії Людвік був ушанований багатьма нагородами. Чимало його робіт було представлено на різноманітних кінофестивалях. Зокрема Перський був нагороджений Золотою медаллю за портрет диригента в La Felguera, а також здобув Золотого голуба за фільм “За вашу та нашу свободу” на Лейпцизькому фестивалі, Срібну пальмову гілочку в Каннах за фільм, знятий разом з Вітольдом Гірсом.
Загалом протягом усієї своєї кар’єри Перський відзняв 150 документальних фільмів, а також багато спеціальних кінохронік. Деякі з цих кінострічок були наповнені пропагандистськими тезами. В декількох фільмах Людвік описував дружбу між польськими та радянськими військовими. До прикладу, його робота “Найважливіша справа” була чистою пропагандою, адже там було описано діяльність уряду, який був встановлений Сталіном проти волі поляків.
Чимало часу Людвік присвятив виготовленню фільмів про рідну Варшаву. Зокрема кінострічка “Академія Ормо” описувала історію добровольчого резерву тодішньої громадянської міліції. У цій роботі Перський поєднав життя Варшави у період відбудови та району, який був наповнений театрами, кабаре та музикантами.
Усе своє життя Людвік Перський присвятив кінематографу. Виробництво фільмів було справою усього його життя. Видатний варшавський режисер та сценарист помер наприкінці 1993 року. Він прожив чимале життя та залишив по собі багато кінострічок, які варті уваги сучасників. В пам’ять про Перського у 2000 році було знято фільм “Людвік Перський. Короткі спогади з довгого життя”.
