У 20 столітті варшавці надавали перевагу різноманітним жанрам кінематографа. Польські режисери випробовували свої творчі сили у фільмах жахів, трилерах і пригодницькому кіно. Описували космічні подорожі, таємничих чаклунів, демонів і найманих убивць. У цьому матеріалі на warsaw-trend.eu ми більш детально розповімо про популярні кінострічки 80-х.
Вовча історія
У 1978 році польський кінорежисер Марек Пєстрак зміг здобути репутацію спеціаліста з розважального кіно, завдяки його кінострічці “Дізнання пілота Піркса”. Згодом він продовжував створювати цікаві кінострічки. Результатом його зусиль стала “Вовчиця”, один із небагатьох фільмів жахів в історії польського кіно.
У своїй кінострічці Пєстрак зобразив костюмовану розповідь про зраджене кохання, бурхливу польську історію й таємничу вовчицю, яка заприсягнулася помститися своєму чоловікові. У цьому фільмі змішались мелодрама і фільм жахів. Також режисер поєднав у кадрі жанрові кліше з тим, що притаманне польській культурі. Він розповідав про польську історію та звичаї, наповнюючи жанрові форми тим, що мало місцеву специфіку й було інакшим, типово польським. Завдяки цьому фільму Марек Пєстрак доєднався до творців популярних в Європі італійських та іспанських фільмів жахів.
Змії у кадрі
Але більшу славу Пєстраку принесла кінострічка “Закляття долини змій”. У фільмі розповідається історія польського вченого, задерикуватої журналістки та мільйонера з воєнним минулим, які разом вирушають до Індокитаю, щоб розгадати таємницю загадкового рукопису. Такий сюжет є прикладом творчої сміливості у тодішньому польському кінематографі. Загалом ця кінострічка перегукується з фільмами “Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега”, “Острів доктора Моро” та навіть із “Часом апокаліпсиса”.
Цей фільм був знятий у радянській і польській співпраці. Бюджет не дозволяв створити якісні спецефекти, як у Голлівуді. Але, попри фінансові й технічні обмеження, Пєстрак не здавався й надалі створював чудові роботи. Фільм “Закляття долини змій” здобув популярність у Польщі, ставши одним із найбільших хітів десятиліття. У кінотеатрах вдалось зібрати 25 мільйонів глядачів.
Фантастика
У 80-х роках польським глядачам бракувало сімейних пригодницьких історій. Адже поляки втомились від розповідей про кінематограф морального неспокою та від політико-ідеологічних прорахунків у кінематографі того часу.
У 1983 році польський режисер Кшиштоф Градовський відзняв фільм “Академія пана Ляпки” за мотивами прози Яна Бжехви. Прем’єра цієї кінострічки стала ковтком свіжого повітря для польських глядачів. Це була традиційна сімейна пригодницька історія, яку поєднали з науково-фантастичним кіном та мюзиклом. Це були ті жанри, які польський глядач асоціював лише з далеким Голлівудом. Цим фільмом Грабовському вдалось довести, що у 80-ті можливо створити чудову пригодницьку кінострічку, яка буде розважальною для варшавської молоді. Завдяки “Академії пана Ляпки” польські діти наспівували десятиліттями пісні цієї прем’єри.
Загалом 80-ті роки для варшавців наповнились новими оригінальними кінострічками. Під час перегляду комедій, фільмів жахів та пригодницьких фільмів поляки мали змогу відпочити й отримати задоволення. Тодішні польські режисери намагались створити стрічки голлівудського рівня. Адже митці прагнули, аби поляки любили й поважали своє, а не чуже, аби улюблені кінострічки у них асоціювались з польським кінематографом.
