Заснований як частина повоєнного Кіноархіву, «Iluzjon» перетворився на головний центр збереження та популяризації польської кіноспадщини. У його стінах народжуються фестивалі, відбуваються ретроспективи та зустрічі з найвідомішими митцями. Завдяки цьому заклад став важливим центром діалогу між різними епохами кіно. Далі на warsaw-trend.eu.
Історія заснування та розвитку кінотеатру «Iluzjon»
У 1955 році у Варшаві розпочав свою діяльність Кіноархів. Він прагнув зібрати міжвоєнні польські фільми, врятувати вцілілі копії закордонних стрічок і впорядкувати новітню кінопродукцію. У 1956 році ключовим інструментом для поширення його надбання серед широкого загалу став клуб «Iluzjon». З часом він трансформувався у Польську фільмотеку, а згодом — у Національну фільмотеку, стаючи серцем збереження та популяризації кіно.
Проте зміни локацій, адміністративний тиск і постійна боротьба за приміщення супроводжували його протягом десятиліть. Символічним проявом суспільного підтримання стала демонстрація у 1996 році, коли сотні студентів Варшавського університету вийшли на вулиці, протестуючи проти виселення Національної фільмотеки з будівлі «Śląsk». Оскільки чиновники не змінили рішення, з 1997 року її діяльність продовжилася у кінотеатрі «Stolica» у Мокотові.
У 2003 році нову сторінку в історії кінотеатру «Iluzjon» відкрило започаткування Свята німого кіно. Його унікальність полягала у поєднанні класики німого екрану та живої музики. Класичні партитури, джазові імпровізації та експериментальні звучання оживляли історичні фільми, створюючи новий емоційний вимір для сучасного глядача. На сцені фестивалю виступали провідні польські музиканти, зокрема Урсула Дудзяк, Мацей Маленчук, Лешек Можджер, Станіслав Сойка та Ага Зарян.
У 2008 році кінотеатр «Iluzjon» опинився перед загрозою закриття. До дискусії долучилися столичні медіа, зокрема «Gazeta Wyborcza», що надало справі загальноміського звучання. Крім того, в інтернеті з’явилася петиція, яка всього за місяць зібрала понад одинадцять тисяч підписів. У грудні того ж року, завдяки наполегливості Національної фільмотеки та фінансовому підтриманню Міністерства культури й національної спадщини, було придбано історичну будівлю на вулиці Людвіга Нарбута, 50А. Це місце й визначило майбутнє закладу.
9 листопада 2012 року модернізований кінотеатр «Iluzjon» знову урочисто відкрили. Реставрація будівлі зберегла дух 1950-х років з дерев’яними стіновими панелями, паркетною підлогою та традиційними кріслами. Велика зала на понад 260 місць стала одночасно сучасною та історично впізнаваною. Саме на цій сцені, рівно через 84 роки після прем’єри, відбувся показ відреставрованого фільму «Pan Tadeusz» 1928 року з живим музичним супроводом Тадеуша Возняка. Подію, патроном якої став президент Броніслав Коморовський, сприйняли як культурний акт відновлення історичної тяглості польського кіно.
У 2025 році у кінотеатрі «Iluzjon» відбулося святкування 70-річчя Національної фільмотеки — Аудіовізуального інституту (НА). Ключовою подією стало оголошення 27 жовтня, у Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, Списку польської кіноспадщини (LPDF) — перших 70 найцінніших фільмів, що мають визначальне значення для історії польського кіно. Продовженням урочистостей став вернісаж виставки «Film na zawsze», відкритий 20 листопада у стінах «Iluzjon». Це була перша у Польщі експозиція, що надала змогу широкій аудиторії побачити кропітку працю архівістів. У той же вечір стартував цикл заходів «Ochrona dziedzictwa» — серія дискусій та показів, покликана підкреслити важливість постійної роботи з кіноспадщиною.
Визнання та значення діяльності кінотеатру «Iluzjon»
Кінотеатр «Iluzjon» здобув авторитет однієї з провідних культурних інституцій Варшави. У ньому з’являлися такі видатні постаті світового та польського кіно, як Майк Лі, Їржі Менцель, Кристина Янда, Єжи Штур та Єжи Гофман. Особливим внеском у визнання закладу стали мультимедійні виставки й сеанси з живою музикою, серед яких вирізняється легендарне Свято німого кіно. Водночас участь у програмі провідних фестивалів, таких як «Docs Against Gravity Film Festival», «MFF Watch Docs» та «Nieznane oblicza Japonii», закріпила за «Iluzjon» статус платформи, що формує сучасний кінодискурс.
