Свого часу адаптувати паризьке ревю для польської аудиторії вдалося театру «Morskie Oko». Гра зі світлом, рухом та музикою, безліч дівчат на сцені та гламурна сценографія швидко привернули увагу громадськості. Так, заклад не лише розширив горизонти театрального життя столиці, але й перетворив її на справжній культурний осередок Центральної Європи. Далі на warsaw-trend.eu.
Історія заснування та розвитку театру «Morskie Oko»
У 1925 році у Варшаві відбулася подія, яка вплинула на ландшафт місцевого театрального життя. Внаслідок внутрішніх конфліктів у відомому театрі-кабаре «Qui Pro Quo» частина трупи вирішила відокремитися. Так народився його суперник під назвою «Perskie Oko». Відтоді між двома закладами розгорнулася відкрита конкуренція за творче визнання.
Спершу театр «Perskie Oko» функціонував у просторій залі на тисячу місць на вулиці Новий Свят, 63. У 1927 році він переїхав на вулицю Карова, 18, де його нова сцена вміщувала лише 450 глядачів. Незабаром через суперечку щодо прав на назву було створено новий театр «Nowe Perskie Oko», який продовжив мистецьку традицію свого попередника.
Зрештою, наслідки розколу у «Qui Pro Quo» відчулися за межами двох згаданих театрів. У 1928 році нащадком попередніх сценічних ініціатив став новий театр «Morskie Oko» на чолі з Анджеєм Властом. Його новим домом була обрана модерністська будівля колишнього театру «Nowoczesny», зведена за проєктом архітектора Чеслава Пшибильського у 1915 році.
Особливістю театру «Morskie Oko» були ревю-програми, що імітували паризький шик, насичені музикою, популярними мелодіями та численними хітами. Важливою частиною вистав стали танцювальні й акробатичні номери, що надавали шоу видовищності та енергетики. Сценографія та адаптація контенту до смаків широкої публіки приваблювали переважно новоспечених промисловців, торговців та заможних землевласників. Однак оригінальність французького стилю та якість виконання привертали увагу й культурної еліти Варшави.
Театр «Morskie Oko» проіснував п’ять сезонів. Останній з них відбувся вже без Анджея Власта. Керівництво сценою перейшло до кількох режисерів, що швидко змінювали один одного. Серед них був навіть Єжи Бочковський, колишній директор розформованого «Qui Pro Quo». Останнім керівником закладу став Казімєж Круковський, який очолював його всього три місяці.
Історія театру «Morskie Oko» завершилася виставою під назвою «Revia Warszawy» 3 червня 1933 року. Причинами занепаду стали глибока економічна криза у країні, загальне збідніння населення, а також надмірні фінансові вимоги зірок кабаре, які виснажили бюджет керівництва. Крім того, сам формат паризького ревю втратив свою популярність, поступившись місцем новим формам розваг — насамперед музичній комедії. Остаточно заклад припинив своє існування 9 липня 1933 року.
Визнання та значення діяльності театру «Morskie Oko»
Театр «Morskie Oko» відіграв важливу роль у формуванні культурного образу Варшави. Його постанови, витримані у паризькому стилі, з вишуканою сценографією та численними ефектними танцівницями, стали справжнім культурним явищем. Однак у своїй сутності заклад залишався глибоко варшавським. Це підкреслювали такі назви його ревю та фіналів, як «Dla ciebie Warszawo», «Klejnoty Warszawy» та «Cała Warszawa zobaczyć musi to». Запорукою успіху закладу стали виступи найвідоміших артистів свого часу, серед яких були Зула Погоржельська, Ганка Ордонувна, Конрад Том, Казімєж Круковський та Лєна Желіховська. Хоча про нього збереглося небагато матеріальних свідчень, його коротке, але яскраве життя залишилися символом епохи.
