Історія кінематографу Польщі неймовірно багата та різноманітна, вона починає свій відлік із середини 19-го століття. За цей час розививали важливу індустрію багато талановитих акторів та режисерів, легендарний внесок яких складно переоцінити. Ян Махульський – польський актор театру і кіно, педагог та режисер. Він народився у Лодзі, але більшу частину свого життя провів у столиці. На його рахунку – більше ніж 70 ролей у кінострічках та театральних постановках, а також сотні успішних випускників Державної вищої кіношколи у Лодзі, пише warsaw-trend.eu.
Перші роки життя, навчання і початок кар’єри Яна Махульского
Ян Махульский народився 3 липня 1928 року у польському місті Лодзь. Він був випускником Державної вищої кіношколи у 1954 році та Державної вищої театральної школи у Варшаві у 1971.
Кар’єра актора розпочалася вже у студентські роки, коли Ян з групою товаришів з театральної школи почав брати участь у аматорських театральних постановках. Вони мандрували Польщею та виступали у Любліні, Ольштині та Ополе, обираючи переважно провінційні театри. Там у починаючого актора було більше шансів отримати головні ролі, ніж у столиці. У період з 1950-х років по 1970-і Махульский встиг зіграти Ромео і Меркуціо у постановці за мотивами твору “Ромео і Джульєтта” Шекспіра, графа Альмавіву у “Севільському цирюльнику”, Еміліана у “Ромулі Великому”. Особливу популярність актору принесла роль Теплого вітру у п’єсі Даріо Фо “Не грайте з архангелами”. У той період Ян Махульский познайомився зі своєю майбутньою дружиною Халіною, яка пізніше теж стала брати з ним участь у театральних виставах.
Шалену популярність Махульскому приніс фільм “Останній день літа”, у якому він знявся у 1952 році. Він і акторка Ірена Ласковська зіграли пару молодих людей, які одного разу зустрілися на березі моря. Вони не впевнені у своєму майбутньому, закохані, але їх долі у останній день літа визначила війна. Мета кінострічки полягала у тому, щоб відобразити екзистенціальний досвід цілого покоління людей, яким довелося пережити жах війни. “Останній день літа” отримав безліч нагород та брав участь у багатьох європейських кінофестивалях. Варшавська письменниця Мар’я Домброська назвала цей фільм “подією світового масштабу”, а Яна Махульского видатним актором, адже у стрічці вона взагалі не побачила його акторської гри – він просто жив у кадрі.
Розвиток творчості та життя у Варшаві
У 1966 році Ян Махульский разом із дружиною переїхав до Варшави, де грав спочатку у Театрі Польському та в Національному театрі. В інтерв’ю в одному зі столичних журналів Ян згадував, що у Варшаві він зрозумів, що таких як він там були сотні. Актору хотілося незалежності, тому разом із дружиною вони пішли навчатися на режисуру.
У 1970-му році Ян та Халіна відкрили у Варшаві власну сцену “Театр Охоти – Центр Театральної Культури”, а невдовзі і гурток з театрального мистецтва для дітей та підлітків. Махульский був керівником цього закладу до 1996 року.
Педагогічна діяльність була невід’ємним елементом життя Яна Махульского. У Лодзинській кіношколі він почав працювати у 1974 році, а через декілька років став деканом акторського факультету у цьому виші. Він розробив авторську навчальну методику, яка полягала у тому, щоб студенти вже з першого курсу почали зніматися у головних ролях, щоб до початку створення дипломної роботи у них вже було достатньо досвіду.
Ян постійно розвивася і як театральний режисер, створивши у “Театрі Охоти” постановки “Сон у літню ніч”, “Ромео і Джульєтта”, “Іванова” та багато інших. У своїх постановках він неодноразово грав головні ролі. Більшість пам’ятає Яна Махульского за його ролями у фільмі “Ва-банк”, який зняв його син Юліуш.
Видатний актор та режисер пішов із життя у 2008 році від серцевого нападу. Його поховали на кладовищі Повонзки у Варшаві.
