Анджей Вайда: біографія найвідомішого польського режисера

Кожен житель Варшави, кожен, хто цікавиться кінематографом та сучасною культурою точно знає ім’я видатного Анджея Вайди, який просунув польський кінематограф на зовсім інший рівень. Анджей Вайда – видатний польський кінорежисер та кіносценарист, талановитий художник та геній, який здійснив справжню революцію у світі національного кіно. Його фільми були номіновані на премію «Оскар» чотири рази як найкращі міжнародні художні фільми. Анджей Вайда – єдиний польський режисер – володар найпрестижнішої премії «Оскар». Талант Вайди прославив видатного митця на увесь світ, пише warsaw-trend.eu.

Анджея Вайду вважають одним із найвідоміших та найвидатніших режисерів усіх часів не лише Східної Європи, але й усієї земної кулі. Вайда також прославився як успішний театральний режисер, сценарист та постановник. Йому вдалося кардинально змінити погляд на сучасний кінематограф, на нього рівняються найвідоміші режисери сьогодення. Як Анджею Вайді вийшло добитися таких успіхів та всесвітнього визнання? Що особливого в його фільмах та творчості? Як біографія видатного режисера може надихати майбутніх послідовників? У нашій статті ми розповімо біографію та шлях до успіху видатного Анджея Вайди.

Дитинство Вайди: як виріс майбутній геній?

Анджей Вайда народився 6 березня 1926 року у містечку Сувалки, що на півночі Польщі. У родині Вайди ніхто і передбачити не міг, що це дитя в майбутньому стане королем кінематографу. Батько Анджея Вайди був офіцером кінної артилерії, а матір була вчителькою початкових класів. Ранні роки Анджея пройшли у казармах та зовсім не дитячих умовах: родина змогла переїхати до Варшави лише тоді, коли батько отримав доручення.

Юний Анджей Вайда назавжди запам’ятав усі військові умови та ритуали: вчення, їх звичаї, локальні ритуали та навіть похорони. Змалечку він добре розумів, що таке смерть і наскільки цінним є людське життя. Коли у вересні 1939 року радянські війська перемістились на Схід Польщі, батько Анджея потрапив у полон. Згодом до родини Вайди надійшла страшна звістка: батька розстріляли у місті Катині. Цей біль, страшні спогади про війну, страх та внутрішній розпач доторкнулись усієї творчості майбутнього режисера та його світосприйняття.

Перша робота Анджея: ким працював майбутній режисер?

Коли Анджею виповнилося тринадцять років, він якраз закінчив сьомий клас. Поживши деякий час без батька, юний Анджей пізнав усі складнощі та реалії тогочасного життя. На початку Другої світової війни Анджей був змушений покинути навчання: за його плечами було всього-на-всього сім класів. На той час молодих хлопців відправляли у німецький рейх. Аби уникнути цього, Анджей влаштувався на першу роботу. Загалом ще у зовсім юному віці він змінив безліч професій: працював вантажником, бондарем, креслярем, малярем, комірником та прибиральником. Надії на світле та успішне майбутнє згасали кожен день, прогинаючись на виснажливих роботах, молодий Анджей не міг навіть уявити, що його чекає в майбутньому. 

Під час активних бойових дій у Варшаві та на її околицях, Анджей Вайда не брав у них участі, проте він був членом підпільної Армії Крайової та навіть склав присягу. 

Захоплення живописом 

Уперше Анджей доторкнувся до мистецтва тоді, коли допомагав бродячому художнику реставрувати костельні фрески. Така робота була до вподоби юнаку, проте тривала вона не довго.

Допомагаючи вуличним художникам відновлювати фрески у костелах, Анджей усерйоз захопився живописом. Саме тоді в молодого Вайди зародилась мрія стати художником. Разом із нею в юнака з’явилась надія на світле майбутнє. 

Після закінчення Другої світової війни Анджею вдалося вступити до Краківської академії образотворчих мистецтв. Але навчався там лише три роки. Талановитий Анджей вирішує вступити у Лодзинську школу кіномистецтва на режисерський факультет. Змінивши спеціальність, Вайда зрозумів, що нарешті опинився на своєму місці. Проте і з живописом Анджей не розпрощався: він продовжував відвідувати виставки та проявляв себе через власні роботи.

Анджей Вайда та кіно

Кінематограф для Вайди – це не лише улюблена справа, це порятунок для його душі, це спосіб показати світові свої внутрішні переживання та тогочасні реалії. Анджей був переконаний, що лише за допомогою фільмів можна достукатися до серця, що лише кіно зможе якнайкраще відобразити післявоєнну трагедію, яка залишилась у душах кожного, хто став свідком війни. На той час суспільство доволі скептично ставилось до фільмів. Глядачі відвідували кінотеатри виключно для відпочинку та розваги. Ніхто і подумати не міг, що фільм зможе змінити свідомість. Таке переконання вирувало у суспільстві допоки на екрани не вийшли фільми Анджея Вайди. 

Ще будучи студентом, Вайда пробував свої сили у режисурі. Він працював помічником та асистентом режисера і мав можливість детально ознайомитися з особливостями цієї професії. Ще під час навчання Вайді вдалося зняти свої перші короткометражні фільми “Коли ти спиш” і “Злий хлопчик” по Чехову і документальний фільм “Ілжецька кераміка”. Тоді він щиро вірив, що кіно здатне змінити світ і свідомість людей. Вайда почав впритул займатися теорією режисури кіно. 

Міжнародне визнання режисера 

Перший повнометражний фільм Анджей Вайда зняв у 1954 році. Це картина «Визнання», яке відразу справило враження на кожного глядача. В одну мить ще зовсім молодий Анджей (йому було 26 років) став кумиром глядачів. Йому вдалося показати в одній стрічці більшість тогочасних проблем суспільства, які відразу відгукнулись глядачам. Ще одним «переможним» фільмом є стрічка «Канал», яку Вайда зняв через два роки, у 1956 році. Цей фільм отримав «Срібну пальмову гілку» в Каннах. Талант Вайди тепер став відомий і в Європі. Ще один фільм, останній в трилогії про війну, який зняв Вайда Анджей, – «Попіл і алмаз». Стрічка, що отримала Венеціанський приз, вважається однією з найкращих авторства вже відомого у світі режисера. Вона давно є невід`ємною частиною золотого фонду світового кінематографа, міцно увійшовши в десятку кращих кінострічок. 

У чому феномен Вайди? 

Чому саме Анджей Вайда? Як йому вдалося здобути такого визнання та успіхів у кінематографі? Насамперед, варто відмітити унікальний стиль режисера: у його фільмах немає першої особи, немає жодного «я». Про все найважливіше він говорив глядачам через життєві ситуації та обставини, в яких опинялися герої стрічок. У кожній його картині все пережите людиною поставало як об`єктивне оповідання. Під час одного з інтерв’ю Вайда зізнався, що у своїх фільмах він ніколи нічого не вимислює: кожна стрічка є частиною його життя. Усе, що він знімає – це його біографія, шлях, який він пройшов сам. Саме в цьому і полягає феномен геніального режисера: його фільми максимально наближені до реалій суспільства. 

Серед робіт Анджея Вайди є фільми різних жанрів: це камерні психологічні драми і витончені алегорії, жорсткі соціальні притчі і постановочні історичні картини.

Творчість Анджея Вайди – абсолютно унікальна та неповторна. Він зумів доторкнутися до серця кожного глядача. Його фільми відгукуються суспільству, незважаючи на плин часу. Вайду багато разів нагороджували за внесок у розвиток кінематографії, в тому числі в 2000 році він отримав Премію «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі. За життєві досягнення він також був нагороджений почесними Золотим ведмедем, Премією «Сезар» та Почесним Золотим Левом.

Comments

.,.,.,.