Приїхавши до Варшави, туристи полюбляють відвідувати місцевий стереоскопічний театр, адже саме тут можна відчути дух старої польської столиці. Варшавський фотопластикон – найстаріший заклад серед аналогічних у Європі, пише сайт warsaw-trend.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо його історію.
Поява
Насамперед варто згадати про те, що фотопластикон – це невелике, темне та затишне приміщення, у якому діє пристрій для представлення одиничних стереоскопічних фотографій. Зазвичай ці фотографії об’єднані певною тематикою, до прикладу темою архітектури Варшави.
У польській столиці фотопластикон з’явився у 1905 році, коли у місті діяла компанія Kaiser-Panorama зі штаб-квартирою в Берліні. Такі установи були досить поширені в Європі напередодні Першої світової війни. На початку 20 століття у Варшаві було близько одинадцяти фотопластиконів. Вони діяли на міських ярмарках, світських заходах і у розважальних закладах, а також в окремих приміщеннях. Фотопластикон у Варшаві називали постійним мистецьким закладом. У місті їх створили, аби показати варшавцям екзотичні та віддалені куточки світу, адже у той час багато поляків не мали змоги подорожувати. Колекція варшавського фотопластикону складалась з 500 серій з 48 пластин у кожній, які циркулювали по всіх філіях і щотижня змінювали експозицію.
Робота фотопластикону
Загалом фотопластикон це дерев’яний барабан, у стінах якого були розміщенні скляні віконечка. Здебільшого вони були оснащені лінзами, які забезпечували тривимірне зображення. У кожний отвір фотопластикону вкладалась фотографія, яка була подвійною. Це було для того, аби глядач міг побачити ефект об’єму. Варшавський фотопластикон працював завдяки механізму зі швейної машинки, а двигун використовувався зі старої пральної машинки.
Зазвичай у фотопластиконі показували фотокартки, які зображували архітектуру різних країн. Варшавцям найбільше подобалось переглядати світлини з тих країн, які були дуже далеко від Польщі, адже вони виглядали найбільш екзотично. Ці покази відбувались у супроводі джазової музики. У столиці ці фото з’являлись теж не дуже просто. Місцеві фотомайстерні наймали фотографа, якого відправляли у мандрівку. Згодом він повертався до Варшави з колекцією фото з певної країни.
Особливість Варшавського фотопластикону в тому, що більшість його світлин зроблені після Другої світової війни, адже у 50-х роках у Європі така установа припинила свою діяльність. У Польщі фотопластикону вдалося вціліти, попри значні руйнування міста. Після війни це місце славилось значною популярністю, адже варшавці прагнули урізноманітнити своє дозвілля, та після Другої світової у столиці майже не залишилося закладів культури.
Цікавим фактом є те, що фотопластикон на кожному етапі своєї історії виконував певну роль. До прикладу, під час війни у цьому місці німецькі військові не впроваджували свою пропаганду, так як вони це робили у польських кінотеатрах чи театрах. Для варшавців фотопластикон став тим місцем, де можна було вільно та з приємністю провести дозвілля. Також у цій установі діяв таємний пункт Армії Крайової. Саме тут варшавці обмінювались важливими документами та речима. Після війни фотопластикон став тим місцем, де варшавці могли зустрітись й поспілкуватись, як раніше.
У 21 столітті Варшавський фотопластикон є частиною Музею Варшавського повстання. Сюди досить часто навідуються туристи, а також й просто містяни, які хочуть переглянути старі фотографії з різних куточків світу. Також охочі можуть у фотопластиконі відвідати заняття на теми історії Варшави чи фотографії.
