Польська драматургія, без перебільшень, особлива. Ще з давніх-давен Польща пишається своїми видатними вихідцями, які зробили величезний вклад у розвиток культури, зокрема драматургії та театру. Сьогодні багато польських драматургічних творів вважаються найкращим прикладом мистецтва. Якщо ми можемо розповісти багато про відомі п’єси чи персонажі, то значно менше сучасна людина знає про їх авторів. Саме тому у нашій статті на warsaw-trend.eu ми хочемо розказати трішки більше про найвидатніших варшавських драматургів.
Марія Людвіка Ковнацька
Однією з найбільш відомих варшавських драматургинь є Марія Людвіка Ковнацька. Свою славу Марія Людвіка Ковнацька досягла завдяки унікальним п’єсам, які вона створювала на основі польської усної народної творчості. Крім цього, Марія Людвіка Ковнацька – видатна письменниця, перекладачка та авторка дитячих радіопередач. Свою творчу діяльність варшавська драматургиня поєднувала з педагогічною справою та бібліотекарством.
Марія Людвіка Ковнацька народилась у вересні 1894 року. Середню освіту здобула у Варшаві, однак незадовільний стан здоров’я та скрутне матеріальне положення стали на заваді омріяної вищої освіти.
Відсутність освіти не завадила Марії Ковнацькій уже в сімнадцять років писати свої перші твори та працювати вчителькою. Її талант, постійна жага до знань та наполегливість дозволили здобути значних успіхів у всьому, чим цікавилась видатна письменниця.
Уже у віці двадцяти одного року Марія Людвіка Ковнацька організувала освітню роботу в Мінську, а згодом заснувала першу народну школу. Паралельно письменниця створювала дитячі твори. Після переїзду до Варшави Марія Людвіка Ковнацька влаштувалась на посаду секретарки у пресслужбі, також почала співпрацювати з періодичним виданням “Вогник”, що дозволило їй публікувати свої твори.
Марія Людвіка Ковнацька зробила величезний вклад не лише у польську драматургію та літературу загалом, вона приклала чимало зусиль для покращення театрів. У 1928 році письменниця заснувала ляльковий театр “Бай”, для якого самостійно створювала сценарії. У 1931 році на світ вийшла одна з найвідоміших серій оповідань для журналу “Вогник” про Пластуся. Потім ці твори стануть основою “Пластусевого щоденника”.
Через Другу світову війну Марія Людвіка Ковнацька була змушена дещо припинити свою творчу діяльність. Однак письменниця не покидала Варшави. У наш час на місці її домівки розташований музей та відділ Музею Дитячої Книги.
Після завершення війни Марія Людвіка Ковнацька почала активно видавати свої твори та сценарії для лялькового театру. У 1948 році драматургиня отримала свою першу нагороду – “Срібний Хрест за Заслуги”. Згодом Ковнацьку було нагороджено Хрестом Ордену Відродження Польщі та преміями за творчі здобутки і вклад у педагогічну діяльність.
Драматургічні твори Марії Людвіки Ковнацької відрізняються особливим стилем. Характерними рисами її творчості є гумор та гра. Її твори яскраві, живі, без пафосу, зверхності та моралізаторства. Пригоди її героїв захоплюють, а фольклорна основа творчості Марії Людвіки Ковнацької заохочує дітей ще з юного віку краще знайомитися з культурою Польщі.
Казімєж Пшерва-Тетмаєр
Одним із найпопулярніших польських драматургів дев’ятнадцятого століття є Казімєж Пшерва-Тетмаєр. У Польщі Казімєж Пшерва-Тетмаєр відомий також як талановитий поет і прозаїк.
Казімєж Пшерва-Тетмаєр народився у лютому 1865 році. Освіту здобув у Кракові, після чого почав співпрацювати з відомими польськими журналами «Tygodnik Ilustrowany», «Kurier Warszawski» та «Czas». Багато подорожував, після першої світової війни Казімєж Пшерва-Тетмаєр переїхав до Варшави, де обійняв посаду голови Товариства польських письменників і журналістів. У 1934 році його обрали почесним членом Польської літературної академії.
Незважаючи на стрімкі успіхи та доволі плідну творчу діяльність, у Варшаві Казімєж Пшерва-Тетмаєр стикнувся з багатьма труднощами. Він втратив зір та мав складне психологічне захворювання, яке стало на заваді успіху письменника. Друга світова війна стала останнім випробуванням для драматурга.
Свою славу як письменник Казімєж Пшерва-Тетмаєр здобув завдяки твору “IIIa” та поезіям. Казімєж Пшерва-Тетмаєр також писав багато оповідань, романів та драм. Зокрема найбільш відомими драмами письменника є “Завіша Чорний”, “Революція” та “Юда”.
Станіслав Россовський
У наш перелік найбільш видатних варшавських драматургів усіх часів не міг не потрапити відомий польський поет, драматург, прозаїк та журналіст Станіслав Россовський.
Станіслав Россовський народився у травні 1861 року. Навчався у Львівському університеті, де проживав тривалий час. Відразу після закінчення університету Станіслав Россовський розпочав професійно займатися журналістикою та творчою діяльністю. Його першими творами були вірші та драми, які почали активно друкувати у польських періодичних виданнях. Найвідомішими п’єсами письменника є «Świeźe powietrze» у трьох актах, п’єса «Circe» та комедія «Nawojka». У доробку Россовського є ще низка інших драматичних творів, однак вони не були популярними за життя письменника.
Багато часу Станіслав Россовський присвятив журналістиці та перекладу. Багато писав для дітей, був автором підручників для початкової школи. Россовський дуже цікавився музикою, він навіть написав та перекладав оперні лібрето.
У 1925 році Станіслав Россовський був ушанований звання почесного члена Товариства польських журналістів у Львові, згодом отримав літературну премію та був відзначений Срібним Академічним лавром. Незважаючи на те, що більшу частину свого життя Станіслав Россовський прожив та творив у Львові, свої останні роки він провів у Варшаві, де помер у 1940 році.
Єжи Яніцький
Почесне місце у польській драматургії займає Єжи Яніцький – відомий драматург, журналіст, прозаїк, радіо- та кіносценарист. Єжи Яніцький народився у серпні 1928 року. Дитинство майбутній драматург провів у Львові, згодом переїхав до Вроцлава, де закінчив факультет польської філології. Після навчання Єжи Яніцький почав працювати журналістом у періодичному виданні «Trybuna Robotnicza».
У 1949 році Єжи Яніцький переїхав до Варшави, де побудував успішну журналістську кар’єру. У 1955 році він почав працювати у Польському радіо. Паралельно Єжи Яніцький багато писав: література була не просто хобі для драматурга, а джерелом натхнення. Свої перші твори він опублікував у тижневиках, а славу письменника здобув завдяки оповіданням, більшість з яких були екранізовані. У своєму доробку Єжи Яніцький має чимало драматургічних творів.
Єжи Яніцький помер 15 квітня 2007 року у Варшаві, там і похований. За своє життя письменник отримав чимало нагород за величезний внесок у розвиток польської культури та літератури.
Казімєж Генрик Орлось
Наш перелік найвідоміших варшавських драматургів завершує відомий письменник, сценарист та публіцист Казімєж Генрик Орлось. Для багатьох сучасників Казімєж Генрик Орлось більше відомий за своїм псевдонімом – “Мацей Йордан”.
Драматург народився у вересні 1935 року у Варшаві, де провів свої ранні роки. Під час Варшавського повстання він потрапив у список жителів, яких мала розстріляти російська армія, однак, на щастя, рішення не було реалізоване. У Варшаві згодом Казімєж Генрик Орлось закінчив школу та почав вивчати право у Варшавському університеті.
У 1958 році на світ вийшла перша новела письменника “Дівчина з човна”. У 1977 році Казімєж Генрик Орлось повністю зосередився на літературі, однак був змушений друкуватися виключно поза цензурою. Особливе місце в його літературній кар’єрі посідає драматургія. Зокрема він прославився завдяки радіоп’єсам, найвідоміші з них: “Щур”, “Шлюбне оголошення”, “Вибори мера”, “Надто пізно” та “Викрадачі”. У двадцять першому столітті Казімєж Генрик Орлось є одним із найвідоміших сучасних польських письменників.
