Театральна академія імені Александра Зельверовича – найцікавіші факти з історії закладу

Одним із найпрестижніших та найвідоміших освітніх закладів Європи, де можна вивчити театральне мистецтво, є Театральна академія імені Александра Зельверовича. Цей унікальний вищий навчальний заклад у галузі театрального та кіномистецтва у Варшаві вже майже століття відіграє важливу роль у культурному житті Польщі. Із кожним роком навчальний заклад розвивається та вдосконалюється, а його вихідцями є найвідоміші польські та світові актори всіх часів. У нашій статті на warsaw-trend.eu ми розповімо історію та найцікавіші факти про Театральну академію імені Александра Зельверовича у Варшаві.

Історія заснування закладу 

Історія Театральної академії розпочинається у далекому 1932 році. Саме тоді видатний польський театральний діяч, режисер та актор Александер Зельверович заснував у Варшаві Державний інститут театрального мистецтва. Згодом Александер Зельверович став очільником першого факультету нового освітнього закладу та викладав акторське мистецтво. Другий факультет інституту було засновано у 1933 році польським театральним діячем, критиком і теоретиком театру Леоном Шиллером. Це був факультет режисерського мистецтва, перший у Варшаві. Навчання в інституті тривало три роки. Викладачами вищого навчального закладу були найвідоміші польські діячі культури та мистецтва: Єжи Стемповський, Стефан Ярач, Станіслав Оссовський, Едмунд Верцинський та багато інших. Серед перших випускників інституту також були відомі польські театральні діячі, актори та режисери, серед яких: Ельжбета Барщевська, Данута Шафлярська, Маріан Вижиковський та Ян Свідерський.

Державний інститут театрального мистецтва у Варшаві продовжив навчальний процес навіть під час Другої світової війни. Тоді навчальний заклад ввів підпільне навчання. Студенти в умовах війни продовжували вчитися, а викладачі та працівники закладу забезпечували всі необхідні умови для освіти. У підпільних умовах навчалися зокрема відомі польські актори Анджей Лапицький та Зоф‘я Мрозовська. Державний інститут театрального мистецтва був змушений переїхати у Лодзь, оскільки під час війни польська столиця була дуже зруйнованою.

Діяльність інституту після Другої світової війни 

На базі Державного інституту театрального мистецтва у 1946 році було створено Державну вищу театральну школу. Першим ректором навчального закладу та деканом режисерського факультету був Леон Шиллер. Деканом акторського факультету був Александер Зельверович. Згодом було засновано третій факультет – драматургічного мистецтва. Його очільником став відомий польський актор та театральний діяч Богдан Корженевський. Паралельно Державна вища театральна школа організовувала навчання на трьох інших курсах: опери, інструкторів театрів самодіяльності та сценаристів. Викладачами вищого навчального закладу були видатні польські культурні та театральні діячі, відомі актори, режисери та сценаристи. За теоретичну базу навчального закладу відповідали професори Лодзького університету.

До Варшави Державна вища театральна школа повернулась лише у 1949 році. Згодом її об’єднали з тією, яку створив Александер Зельверович, – Державною вищою акторською школою. Однак доля навчального закладу змінилась через прихід до влади комуністів. Леона Шиллера було звільнено від посади ректора навчального закладу. Керівником школи став Ян Кречмар, який очолював навчальний заклад до 1967 року.

У 1955 році школа знову змінила своє місце розташування: вона переїхала у будівлю Шляхетської колегії у Варшаві. У новому приміщенні відродилась традиція театральних вистав, яку було започатковано ще в далекому вісімнадцятому столітті. Саме в цьому році, у 1955, школі присвоїли ім‘я видатного Александра Зельверовича. У школі продовжували викладати безліч відомих театральних діячів та польських акторів, які ділилися своїм досвідом зі студентами. 

Згодом Державна вища театральна школа заснувала нові факультети: естрадний та хореографічний.  

У 1962 році Державна вища театральна школа отримала академічні права, які дозволили навчальному закладу присвоювати студентам ступені магістра мистецтв, а викладачам здобувати звання професорів та доцентів. Такі зміни мали позитивний вплив на життя та освітній процес школи: вона привернула увагу та з кожним роком залучала ще більше викладачів та учнів до освітнього процесу.

Через деякий час у школі започатковували нові заняття з пантоміми (це вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки та жестів). Викладачем був Славомир Лінднер. Також змінили і хоровий спів: було введено сольний спів та вивчення нових галузей мистецтва та спорту: степу, дзюдо, гімнастики та сучасних танців. Викладачами останніх дисциплін були діячі нового покоління, які зробили величезний вклад у розвиток театральної школи, збагативши її більш сучасними течіями культури та мистецтва. 

Діяльність школи наприкінці двадцятого століття

На початку 1970 року ректором школи став Тадеуш Ломницький – один із найвідоміших польських акторів театру та кіно. Власне він започаткував оновлення всієї освітньої програми. Тадеуш Ломницький збільшив кількість викладачів та почав запрошувати видатних режисерів для постановки дипломних вистав. У 1975 році було відкрито факультет театрознавства, на якому згодом започаткували можливість заочного навчання. Також у цьому ж році було відкрито нову філію школи в Білостоку, яка готувала акторів театрів ляльок. Першим деканом нового факультету став відомий польський актор Ян Вільковський. У 1990 році факультети було об’єднано в єдиний – лялькового мистецтва. Саме в цей час у Білостоку відкрився Навчальний театр імені Яна Вільковського.

Під час діяльності спілки Солідарність, у 1981 році, в Театральній академії імені Александра Зельверовича відбулися перші демократичні вибори ректора. Тоді посаду обійняв Анджей Лапицький.  Однак після введення воєнного стану у Польщі (1981-1983 роки) було заборонено прийом нових студентів на факультет театрознавства. 

У 1995 році в Театральній академії створили новий відділ післядипломної освіти. Саме в цьому році в навчальному закладі вперше провели наукові конференції та засідання вченої ради. Уже у 1996 році Сейм Польщі прийняв рішення надати навчальному закладу права академії. 30 вересня 1999 року у приміщенні Шляхетської колегії було відкрито театр Театральної академії імені Александра Зельверовича у Варшаві. 

Театральна академія і сьогодення 

Театральна академія імені Александра Зельверовича продовжує свою діяльність, постійно розвиваючись та збільшуючись. Зокрема на базі академії функціонують акторський, режисерський та факультет театрознавства і лялькового мистецтва у Білостоці. Академія вважається найстарішим та найбільшим навчальним закладом у сфері театрального мистецтва у Польщі. Окрім цього, це єдина академія в країні, де студенти мають можливість отримати як і теоретичні, так і практичні знання. Академія організовує низку іноземних проєктів, запрошує на навчання студентів з усього світу та бере участь у багатьох театральних фестивалях, які відбуваються у Польщі та поза її межами.

Comments

.,.,.,.