Одним із найвидатніших театральних діячів, акторів, режисерів, драматургів та оперних співаків у Варшаві вважається Войцех Ромуальд Богуславський. Саме за величезний вклад у розвиток мистецтва Богуславського називають батьком польського театру, пише warsaw-trend.eu.
Біографія Войцеха Богуславського
Войцех Ромуальд Богуславський народився 9 квітня 1757 року у заможній шляхетській родині. Батько Богуславського був власником села неподалік Познані. У віці п’яти років родина Богуславського переїхала до Варшави. Тут Войцех Богуславський навчався у Варшавській колегії піаристів, яку закінчив у 1770 році. Вищу освіту майбутній театральний діяч здобував у Краківскій академії. Після навчання Войцех Богуславський розпочав службу у литовській піхотній гвардії. Ще під час навчання в університеті Войцех Богуславський захоплювався творчістю, театром та музикою, тому вирішив пов’язати своє життя та діяльність саме в цій сфері.
Творча діяльність
Театральна кар’єра Богуславського розпочалась у 1778 році у Варшаві. Саме тоді молодий актор почав виступати з драматичною трупою. Паралельно Войцех Богуславський намагався створили польську національну оперу, докладаючи до цього чималих зусиль.
З 1783 року Войцех Богуславський очолив трупу «Національні актори», на основі якої згодом було засновано Національний театр у Варшаві. Уже через рік, у 1785, Войцех Богуславський заснував перший театр у Литовській столиці. Разом із ним Богуславський гастролював містами Польщі, України та Росії.
За ініціативою Войцеха Богуславського було створено театр у Львові (у 1781 році), Любліні, Познані та інших містах Польщі. Окрім цього, Войцех Богуславський відродив театральну діяльність у багатьох невеликих містах у Польщі та Україні. У 1790 році король Станіслав Авґуст Понятовський запросив Богуславського очолити театр у Варшаві. Там Войцех Богуславський активно організовував та ставив патріотичні п’єси, які користувались шаленою популярністю серед глядачів.
Будучи очільником «Національних акторів» Войцех Богуславський ставив виступи відомих іноземних та польських драматургів, вивівши національний театр на зовсім інший рівень. Паралельно Войцех Богуславський був активним громадським діячем: він брав участь у повстанні Костюшка, рятуючи власне та театральне майно. Після поразки повстання Богуславський був вимушений переїхати до Львова. Саме у цей період, з 1795 року розпочався етап театральної діяльності на Галичині. У 1799 році Войцех Богуславський повернувся до польської столиці, де знову став очільником Національного театру.
Театральна та творча діяльність Богуславського була ґрунтовною у розвитку польської опери та театру. Він став найкращим прикладом для наслідування для багатьох молодих польських акторів, які лише почали будувати свою кар’єру в театрі. Велику увагу Богуславський приділяв деталям у кожній п’єсі, створюючи неповторний витвір мистецтва, який кожного разу викликав глибоке захоплення та любов у глядачів. Паралельно Войцех Богуславський працював над створенням власних опер, які також були успішними, та перекладав іноземні п’єси. Найвідомішою музичною комедією Богуславського є твір «Краківці та горяни», який світ побачив у 1794 році. Упродовж століть він входить у репертуар багатьох сучасних театрів.
Із 1811 року Войцех Богуславський був педагогом та організатором першої Варшавської Драматичної школи. Справу Богуславського продовжив його син та внук.
Войцех Богуславський є одним із найвидатніших форматорів польського театру, який зробив величезний вклад у розвиток національної культури.
