Найстарішим вищим навчальним закладом у Польщі вважається Університет музики у Варшаві. Саме в його стінах здобував освіту легендарний польський композитор Фридерик Шопен, як повідомляє warsaw-trend.
Відкриття музичної школи
Становлення музичної освіти столиці Польщі нерозривно пов’язане з гуртком Варшавського товариства друзів науки. Гурток об’єднав патріотів того часу, які прагнули розвивати науку, мистецтво та звичаї. Саме Варшавське товариство друзів науки розробило триступеневу структуру професійної музичної освіти.
Так, у 1810 році у Варшаві Войцех Богуславський та Юзеф Ельснер заснували Драматичну школу, на місці якої в майбутньому відкрили знаменитий музичний університет. Поряд з Варшавською школою музичні заклади освіти активно створюються в інших європейських містах – Парижі, Стокгольмі, Неаполі, Мілані.
Драматична школа працювала в одному з залів Старої ратуші. З театральної школи бере свій початок ідея професійного навчання музики артистів та співаків.
Спочатку в школі могли опановувати музичне мистецтво лише співаки та актори Національного театру Варшави. Важливе значення для майбутнього становлення музичного університету мало те, що в столиці Польщі врешті-решт створювалися основи державного навчального закладу, який мав розроблену якісну програму музичної освіти.
Згодом під керівництвом композитора Юзефа Ельснера театральний навчальний заклад перетворився на музичну школу. Розпочався процес запровадження багаторівневої музичної освіти.
Зокрема, в грудні 1818 року засновано Публічну школу елементарної музики. В 1821 році заклад реорганізували в консерваторію. З того часу музична школа отримала нову назву – Інститут музики та декламації.
Музичний навчальний заклад успішно працював при Відділі образотворчих мистецтв Варшавського університету. Усі охочі мали шанс здобути повну музичну освіту. Інститут музики та декламації історики вважають основоположником Музичного університету імені Фридерика Шопена.
Інститут увійшов до складу Королівського Варшавського університету. Одним із нововведень стало розділення практичних та теоретичних занять. Так, уроки гри на музичних інструментах часто проходили в приміщенні колишньої школи Mariensztacie. Натомість теорію композиції вивчали в університеті.
В 1826 році Інститут пережив чергове перетворення, його розділили на дві частини – Головну музичну школу, яка працювала за принципом інституту та Школу драми і співу, що охоплювала початкову і середню освіту. Таким чином заклад музичної освіти повністю відокремився від драматичної частини. Саме в Головній школі здобував музичну освіту відомий польський композитор Фридерик Шопен.
Студенти Головної музичної школи отримали можливість детально вивчати теорію музики та композиції, а також відвідувати лекції відомих культурних діячів.
Навчання Шопена в Головній школі музики
Фридерик Шопен з раннього дитинства проявляв здібності в музиці. Грі на фортепіано його навчила мати. Протягом 1816-1822 років юнак навчався під керівництвом скрипаля Войцеха Живного.
З 1823 року Шопен почав навчатися композиції. А вже через три роки юний композитор вступив на навчання до Головної школи музики, де викладав Юзеф Ельснер.
Завдяки своєму таланту Фридерик Шопен не складав випускні іспити. В іншому випадку йому б довелося витратити ще один рік на навчанні в ліцеї. Цікаво, що в той час дозволяли вступати до вищої школи лише після закінчення ліцею.
За час навчання в Головній музичній школі композитор проявив надзвичайний талант. В 1829 році Фридерик Шопен завершив навчання. На той момент йому виповнилося 19 років. У випускній характеристиці талановитого музиканта його викладач Юзеф Ельснер вказав, що Фридерик Шопен є “музичним генієм та володарем надзвичайного таланту”.
Навчання в Головній музичній школі допомогло йому ще більше розкрити музикальні здібності та талант композитора. Зокрема, під час цього періоду талановитий музикант створив свою першу сонату, а також п’єси та варіації для фортепіано з оркестром на тему опери Моцарта «Дон Жуан».
Після закінчення Головної музичної школи Фридерик Шопен отримав звання кращого піаніста Польщі. Його концерти для фортепіано з оркестром є в репертуарі багатьох музикантів по усьому світу.
Листопадове повстання та доля музичного університету
Листопадове повстання в 1830 році у Варшаві надовго зупинило розвиток та роботу освітнього закладу. Як і Варшавський університет, Головну музичну школу закрили в 1831 році. Грі на музичних інструментах можна було навчатися лише приватно, а вокалісти опановували мистецтво співу в школі при Великому театрі.
За відродження музичної освіти в столиці Польщі взявся відомий скрипаль-віртуоз, який до того ще й виявився хорошим дипломатом, Аполінарій Контський. Йому вдавалося впливати на громадянську позицію поляків різних верств.
На відкриття консерваторії потрібні були чималі кошти. Тому, Аполінарій Контський взявся за організацію численних концертів аматорів та професіоналів, які їздили з виступами по території всієї Польщі. Активно робили внески братства, ремісничі гільдії, заможні аристократи, землевласники та звичайні жителі.
І ось 9 вересня 1859 року уряд видав доленосну постанову про відкриття Варшавського музичного інституту. Для потреб інституту місцева влада виділила приміщення будинку здоров’я. В 1861 році навчальний заклад прийняв перших студентів. Проте музична школа розширювалася і з цієї причини будинок здоров’я став затісним та не міг вмістити всіх, хто прагнув опанувати музичне мистецтво.
Протягом наступних десятиліть Варшавський музичний інститут став центром відродження національної ідентичності та мистецтва, оскільки був єдиним закладом освіти, де навчання проводилося польською мовою.
Згодом інститут реформували у Варшавську державну консерваторію. Зокрема, 7 лютого 1919 року видано декрет, яким внесли зміни до Акту Варшавського музичного інституту.
Друга світова війна та післявоєнне відновлення музичної освіти
Після зміни назви музичний університет офіційно відкрився 7 листопада 1919 року. Проте, Друга світова війна надовго перекреслила всі здобутки культури та мистецтва. Державна консерваторія вимушено опинилася в «підпіллі». У Варшаві офіційно працювала у воєнний період лише Державна музична школа.
Після завершення війни повернення музичного мистецтва в столицю відбувалося з великими труднощами. Адже від колись величної Варшавської консерваторії залишилися лише руїни. Завдяки зусиллям ректора Станіслава Казуро 17 жовтня 1945 року консерваторія відкрила двері для перших студентів. Відновлення навчання пройшло в урочистій обстановці – відбулася церемонія пронесення урни з серцем Фридерика Шопена.
Сучасний етап в історії Університету музики
З 1960-х по 2000-ні роки музичний навчальний заклад пережив декілька реорганізацій. Так, в 1962 році університет отримав право видавати дипломи зі ступенем магістра мистецтв. Ще через п’ять років навчальний заклад почав випускати докторів гуманітарних наук.
В 1979 році відбулася визначна подія в історії музичного університету – навчальний заклад отримав статус Музичної академії та ім’я видатного композитора Фридерика Шопена.
У 2008 році пройшла чергова реорганізація – Музична академія перетворилася на Університет. В навчальному закладі студенти можуть здобувати освіту на шести відділах – вокальному, інструментальному, композиції та диригування, музичної педагогіки, фортепіано та органу, звукорежисури.
Після складного шляху, сповненого злетів та падінь, Музичний університет розпочав наполегливу роботу над підвищенням професійного рівня та вдосконаленням мистецької майстерності.
У свій час у стінах Музичного університету навчалися видатні музиканти, серед них: Ігнацій Падеревський, Антоні Зигмунт Білінський, Олександра Шумовська-Гораїн, Мікалоюс Чюрльоніс, Софія Мирович, Вітольд Лютославський та інші.
