Анна Ґерман: складна доля видатної співачки

Її унікальний та пронизливий голос зачаровував, а кожна пісня дивувала своєю глибиною… Нею захоплювались, в неї закохувались, їй заздрили колеги, – все це про польську співачку Анну Ґерман, яка за своє коротке життя встигла підкорити найкращі світові сцени. Талановита красуня співала на 7 мовах та виступала у Польщі, Італії, США, Франції, Німеччині, Канаді, Угорщині, а також у країнах Радянського Союзу. І всюди співачка збирала переповнені зали, пише сайт warsaw-trend.eu. Та за шаленим успіхом зірки ховалось багато сліз, болю та страждань, які Анна мужньо приховувала. Яка трагедія перевернула життя всенародної улюблениці? Та чому жінка померла у віці 46 років?

Складне дитинство Анни: постійні втрати та переїзди

Анна-Вікторія Ґерман – Тухольська народилася 14 лютого 1936 року у місті Ургенч в Узбекистані. З самого народження дівчинки в родині Ґерманів відбувалась низка страшних подій. Почалось все з того, що батька Анни заарештували, коли їй був всього рік. Цьому посприяли сусіди. Ойгена було звинувачено у шпигунстві та засуджено до “10 років позбавлення волі без права на листування”. Саме такий вирок тоді отримували люди, яких потім розстрілювали. Мати Анни, Ірма, все ж вірила у те, що її коханий живий. Вона почала їздити по різних містах, де були концтабори та шукала чоловіка. Минули роки, перш ніж родина дізналась, що Ойгена стратили фактично одразу після арешту – у 1937 році. 

Окрім цього, у віці 2 років загинув молодший брат Анни – Фридрих. Його життя забрала скарлатина.

Все змінилось, коли Ірма Ґерман зустріла Ґермана Ґернера –  польського офіцера, який зробив їй пропозицію руки та серця. Це дало змогу родині виїхати до Польщі та сховатись від контролю та переслідувань НКВД.

Вони поселились у місті Нова-Руда, а згодом переїхали до Вроцлава. Анна, маленька талановита дівчинка, хоча й виховувалась у складних життєвих умовах, проте не втрачала своєї життєрадісності та завжди тягнулась до творчості. З дитинства добре малювала та співала, мала чудові здібності до вивчення мов: швидко опанувала польську (нею й спілкувалася все своє життя), добре знала російську та німецьку, а у старшому віці вивчила англійську, італійську, трохи іспанську та навіть латинську мови.

Творчість – це чудово, але не серйозно.

Тривалий час Анна мріяла про кар’єру художниці, навіть не співачки. Та матері дівчини, яка все життя прожила у скруті, ця ідея не подобалась. Ірма порадила Анні обрати щось “більш земне”. Про вокал мови теж не було: дівчинка дуже добре співала, всі захоплювались її виступами, проте про музичну кар’єру в домі ніхто й не заїкався. Саме тому Анна Ґерман стала студенткою геологічного факультету Вроцлавського університету. Однак у долі на неї були свої плани.

Приречена стати зіркою

Саме вступ до Вроцлавського університету став для Анни Ґерман першим кроком до сцени, адже вона брала активну участь у художній самодіяльності. У 1960 році її запросили зіграти у постановці студентського театру “Каламбур”. Перший виступ у театрі завершився провалом: дівчина так розхвилювалась, що забула слова. Після цього Анна дуже переживала і не хотіла повертатись на сцену, однак її вмовили спробувати ще раз і все вдалось. Молода студентка співала у кожній постановці, а разом із театральною трупою вони навіть отримували нагороди на фестивалях. Та згодом Анна покинула театр: акторська гра їй подобалась значно менше, аніж виконання пісень. Декілька разів Анна потрапляла до теле- та радіопрограм, де виконувала відомі польські пісні. Випадкове знайомство з Марком Свеном принесло талановитій красуні декілька власних пісень, які чоловік написав спеціально для Ґерман: “Черемха”, “Мелодія для синочка”, “Ти такий, яким наснився” тощо. Проте тоді їй не дозволили записати власний альбом, адже на радіо вважали, що її творчість не матиме великого попиту. Анна ж хоч і мріяла про сцену, та все ж постійно перебувала під тиском мами та бабусі, які розглядали захоплення Анни лише як хобі. Через це їй було досить складно наважуватись на рішучі кроки. 

Тоді важливу роль у кар’єрі Анни Ґерман відіграла її подруга та однокурсниця Яніна Вільк. У 1962 році у Вроцлаві проходив кастинг до колективу Вроцлавської естради, куди віддана подруга ледве не силою привела талановиту Ґерман. Дівчина успішно пройшла відбір та приєдналась до музичного колективу. Так у Анни почались перші в її житті гастролі. За 2 роки Ґерман з колегами об’їздила всю Польщу, після чого успішно склала вокальний іспит перед комісією Міністерства культури Польщі та прийняла рішення розпочати сольну кар’єру. 

Анна активно брала участь у пісенних конкурсах та фестивалях. Знаковими подіями стали перемоги на фестивалі польської пісні в Ополе, де артистка посіла друге місце та на Міжнародному музичному фестивалі у Сопоті, де Анна виборола третє місце (1964 рік). Обидві перемоги їй принесла пісня “Танцюючі Евридики”, завдяки якій Ґерман отримала першу популярність серед глядачів та визнання професійного журі. Після того успіх вже не покидав співачку: її почали запрошувати на виступи не лише до польських міст, а й до Радянського Союзу, Італії, США, Франції, Англії тощо. 

Італія – країна мрій

Згодом Анна Ґерман підписала контракт з італійською музичною компанією. В Італії співачка активно працювала: записувала пісні (до речі, італійською мовою), брала участь у розважальних телешоу, виступала на музичних фестивалях у Сан-Ремо, Сорренто, Неаполі тощо. Анні дуже подобалась Італія, однак рідним вона часто говорила, що всі ці нескінченні інтерв’ю та зустрічі дуже втомлюють її. 

В Італії Ґерман записала декілька альбомів, які набули широкого визнання та отримали місцеві нагороди. У 1967 році Анна Ґерман відправилась у великий гастрольний тур, однак для співачки він завершився трагічно…

Поміж небом і землею

У ніч з 27 на 28 серпня 1967 року Анна Ґерман разом зі своїм помічником Ренато Серіо їхала в авто з концерту у Форлі. Ренато заснув за кермом і врізався у бетонну загорожу. Від сили удару Анну викинуло з машини на лісосмугу. За іронією долі, працівники швидкої допомоги, які приїхали на виклик не побачили співачку, що лежала за деревами та забрали лише водія. Ренато відбувся переломом руки та ноги, швидко отямився. Лише після того, як він повідомив, що був у машині не сам, Анну Ґерман знайшли. Час було втрачено. Жінка отримала множинні переломи та забої, серед яких перелом хребта та травми внутрішніх органів. Співачка впала в кому, а коли нарешті отямилась, то все її тіло було загіпсоване. Вона не могла рухатись через пошкодження та біль, їй було важко дихати, частково втратила пам’ять. Італійські лікарі робили все, що могли, однак травми були занадто серйозними, тому ніхто не знав чи зможе співачка знову ходити. З часом рідні забрали її на лікування до Польщі: спочатку до Варшави, а потім до Вроцлава. 

Власна наполегливість, підтримка рідних та бажання співати на сцені допомогли їй встати знову на ноги. За довгих 3 роки реабілітації вона зміцніла морально та фізично, випустила автобіографічну книгу та записала пісню “Людська доля”.

Біда не приходить одна

Повернення на сцену Анни Ґерман стало гучним. Слава знову накрила її з головою. Кожен концерт закінчувався аншлагом, і не мало значення в якій країні вона перебувала. Тоді ж співачка випустила свої найкращі хіти як польською, так і російською мовами. Їй навіть пропонували громадянство Радянського Союзу, та Ґерман відмовилась: родинні образи за страту батька так і не минули, тож жінка вважала себе полькою і була вдячна Польщі за прихисток. Дуже любила приїздити до Варшави. 

У 1980 році Анна Ґерман дізналась про свій страшний діагноз – остеосаркому. Тривале лікування як у Польщі, так і за кордоном не дало результату. На сцені Анна співала навіть коли вже ледве могла стояти на ногах. Для того, щоб глядачі не бачили її сліз, що котились від болю в ногах, Ґерман одягала сонцезахисні окуляри. 

Коли вже стало зовсім тяжко, повернулась до Варшави, де і померла. 26 серпня 1982 року усіх прихильників творчості Анни Ґерман сколихнула страшна звістка – серце улюбленої польської співачки перестало битися. Та її неповторний голос навіки залишиться в історії світової музики, а її записи будуть слухати та переспівувати.